АКАРИДІЄВІ КЛІЩІ ЗАКАРПАТТЯ: ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ВИДОВЕ РІЗНОМАНІТТЯ
Ключові слова:
акариди, домінуючі види, щільність кліщів, показники біорізноманіття, пасіки, шкідники, Apis mellifera, вертикальна зональність, медКороткий опис
У монографії «Акаридієві кліщі Закарпаття: чисельність та видове різноманіття» представлено комплексне дослідження кліщів, що мешкають у синантропних середовищах Закарпатської області. Дослідження узагальнює сучасні знання щодо таксономії, поширення, екологічних характеристик та динаміки популяцій видів, що належать до родин Acaridae та Glycyphagidae.
Встановлено, що загалом на території регіону зафіксовано 24 види акаридієвих кліщів, при цьому видове багатство зменшується із підвищенням висоти над рівнем моря (від 24 видів у низовинній зоні до 17 у гірській). Найбільша чисельність кліщів відмічена у передгір’ї, що свідчить про оптимальні трофічні та мікрокліматичні умови для їх розвитку.
Особливу увагу приділено аналізу видового різноманіття кліщів у різних екотопах, включаючи господарські приміщення (сіносховища, курники, корівники, складські приміщення), органічні залишки з вуликів, а також поверхневі шари меду різного ботанічного походження під час зберігання. Показано, що такі середовища створюють сприятливі умови для формування стійких популяцій синантропних видів.
Оцінка екологічних індексів (Шеннона, Маргалефа, Менхініка) засвідчила невисоку варіабельність показників біорізноманіття (Shannon index – 2.43–2.82), що пов’язано з домінуванням обмеженої кількості видів при високій чисельності популяцій. Виявлено негативну кореляцію між висотною зональністю та видовим багатством (r = –0.75), що підтверджує вплив географічних факторів на структуру угруповань кліщів.
Показано, що господарські споруди забезпечують оптимальні умови для розвитку кліщів завдяки високій наявності органічного субстрату та сприятливому мікроклімату. Водночас кліматичні фактори (температура, опади) мають відносно слабкий вплив на чисельність популяцій.
Встановлено, що в умовах пасік чисельність кліщів значною мірою залежить від сили бджолиної сім’ї, причому максимальні рівні інвазії характерні для слабких сімей. У меді кліщі виявляються виключно у поверхневому шарі (1–10 мм), а їх чисельність зростає за підвищеної вологості та тривалому зберіганні продукту.
Отримані результати розширюють уявлення про біорізноманіття акаридієвих кліщів Карпатського регіону та мають важливе значення для розроблення ефективних заходів контролю їх чисельності в аграрних і пасічних системах.
