Атлас пилку медоносних і пилконосних рослин України. Частина 1: Географічне зазначення «Закарпатський мед» для весняних сортів

Пилок (пилкові зерна) рослин використовуються для ідентифікації ботанічного та географічного походження меду. У 2024 році ця тематика набула особливої наукової уваги, про що свідчать понад 8000 фахових публікацій. Головним інструментом для автентифікації меду є Атласу Пилку, створення якого наразі є необхідністю виживання виробників меду та продукції бджільництва.

Серед головних передумов створення Атласу Пилку є об’єктивна потреба відповідності української продукції нормам ЄС (внаслідок імплементації законодавства ЄС та активній торгівлі з ЄС). А також, нові вимоги ЄС до запровадження встановлення географічного походження, зокрема Директива, яка прямо вимагає автентифікацію (Directive (EU) 2024/1438 of the European Parliament, 14 May 2024). Через невиконання вимог згаданої Директиви під загрозою експорт меду, коли сьогодні Україна є найбільшим постачальником меду в ЄС.

Крім того, автентифікація продукції є важливим механізмом захисту прав споживачів, відповідно до принципів харчового права ЄС. Встановлення ботанічного походження меду дає змогу забезпечити його простежуваність, відповідність маркуванню та запобігання фальсифікації. Зокрема, нещодавнє дослідження Об’єднаного дослідницького центру ЄС виявило, що ймовірно фальсифікованими є 46% зразків меду, зібраних у межах Європейського Союзу.

Результати розробки Атласу Пилку мають прямий позитивний вплив на досягнення Цілей Сталого Розвитку, зокрема 2, 3 та 12, це «подолання голоду, розвиток сільського господарства», «міцне здоров'я і благополуччя», «відповідальне споживання та виробництво». А також буде мати опосередкований позитивний вплив ще мінімум на 4 цілі сталого розвитку.

Україна, з її багатою та різноманітною флорою, має унікальний потенціал для розвитку медоносних і пилконосних ресурсів, що забезпечує стійке бджільництво та високоякісні продукти.

Цей "Атлас пилку медоносних і пилконосних рослин України" створений для науковців, виробників меду, працівників лабораторій та всіх, хто цікавиться світом рослин і процесами виробництва продуктів бджільництва. Перша частина видання зосереджена на дослідженні весняних сортів меду, що мають географічне зазначення "Закарпатський мед". У ньому зібрано детальну інформацію про морфологічні особливості пилку, який відіграє важливу роль у формуванні унікальних характеристик закарпатського меду.

Ця публікація підготовлена у межах спеціального проєкту за фінансової підтримки Європейського Союзу. Викладені матеріали є результатом детальних досліджень авторів і не обов’язково відображають офіційну позицію Європейського Союзу.

Сподіваємось, що цей Атлас стане корисним джерелом знань і допоможе глибше зрозуміти складні біологічні процеси, які формують якість і унікальність українського меду.